ПАВЛО ТИЧИНА. «НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ!».МЕЛОДІЙНІСТЬ ВІРШІВ П. ТИЧИНИ
Навчальна: продовжити знайомство з творчістю автора; проаналізувати програмні ліричні вірші; визначити їхню мелодійність.
Виховна: виховувати захоплення пейзажами рідної батьківщини.
Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку
2. Перевірка домашнього завдання
3. Актуалізація опорних знань
3.1. «Мозковий штурм».
· Коли народився П. Тичина?
· Яка назва першої збірки П. Тичини?
· Що таке «рима»?
· Що таке «віршований розмір»?
· Яка головна тема віршів ранньої творчості П. Тичини?
· Коли помер П. Тичина?
3.2. «Мікрофон».
«Що я вже знаю про поезію П. Тичини…»
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
— Мова є мелодійною, бо музику можна почути скрізь. Відомий український поет Павло Григорович Тичина відрізнявся талантом перетворювати вірші на мелодію.
Його поезії мелодійні, ритмічні. Їхні рядочки ллються приємною мелодією. А сам автор одночасно є поетом, художником і композитором. У своїй ліриці він зображує природу живою, чудовою і мелодійною: трави шепочуть, гаї шумлять, жито співає. Ці неповторні образи природи бентежать поетичну душу автора. Читаючи ці поезії, сам починаєш чути природну музику, милуватися красою довкілля.
Мальовничою, сповненою ніжної й чуйної душі, постає у віршах П. Тичини українська природа — така рідна, близька й водночас наче побачена з іншої висоти. Перші твори Тичини дуже схвально були прийняті критикою, зокрема збірка «Сонячні кларнети». Його поезія народилася з духу музики, як і в багатьох інших його сучасників, та музичність Тичинина — особливого типу: це не прикраса, а принцип світобачення. Саме назвою цією збірки поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез у ній животворного сонячного тепла й світла з музичними ритмами всесвіту, що єднають людину з природою.
Винесений у заголовок книжки незвичний образ-символ сонячних кларнетів якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Ним поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез у ній животворного сонячного тепла і світла з музичними ритмами всесвіту, що єднають людину з природою в найуніверсальнішому її значенні.
2. Робота з текстом
2.1. Вірш П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» — це поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити свою батьківщину.
2.2. Читання вірша учнями.
2.4. Опишіть вірш за схемою.
«Не бував ти у наших краях!»
| Тема | Відображення краси природи, працьовитість людини на теренах України |
| Ідея | Любов до рідної землі |
| Основна думка | Кожна людина — дитина свого краю |
| Жанр | Пейзажна лірика |
| Художні засоби | |
| Метафори | «серце б’ється», «степ простягнувся» |
| Епітети | «блакитні простори», «весняній ночі», |
| Порівняння | «могили, як гори» |
2.3. Бесіда за прочитаним твором.
· Чи простежується у вірші розмова з вигаданим співрозмовником?
· Про що розповідає автор співрозмовнику?
· Як у вірші змальовує автор людину?
· Які почуття викликає цей вірш?
· Яке ставлення автора до Батьківщини?
Коментарi